#польський_щоденник

Сезон дощів

1

Щоб розуміти що таке дощ в дощовий сезон на Балтиці, то треба опинитись в центрі подій. Так, в низинному районі, та ще й біля підземного переходу.

Чому саме там? Бо це звичайний маршрут з роботи до місця мого тимчасового перебування тут. Від залізничного вокзалу десять хвилин пішки. З невеликими плавними підйомами у вигляді гірки (чи спуску у протилежному напрямку) або довгими перемінними плавними сходами. Саме  про ці сходи й буде мова.

Сезон дощів в прибережному балтійському  регіоні припадає на липень-серпень.  Це не є класичний "сезон дощів", але саме на цей період  припадає по статистиці найбільша кількість опадів. Саме в цей період є найбільша кількість дощових днів. Дощ може лити весь день, чи навіть більше. А може вилитись в кілька заходів по п'ятнадцять хвилин.

Небо сіре, або темно-сіре. Наче вечір підкрався ще зранку та перетнув невчасно кордони доби. Важкі хмари зі швидкістю мчать над містом, змінюючи сірі кольори та інтенсивність опадів.

2

Наче минаючи зливні споруди, вода бурхливо скочується зі сходів,  розповзається на проїзну  для транспорту частину дороги.

Автівки, які потрапили в низину в такі години, мов адаптовані, не шукають схованки, а форсують водні течії.

В цей час розумієш для чого винайшли Crocsи. Так, це саме зручне в таку погоду взуття. Бо ж за початковим задумом ці сабо створювались для яхтсменів, щоб взуття не ковзало по вологій поверхні, не вбирало воду в себе та було гігієнічним. Там є ще кілька умов, але до дощової погоди вони вже не мають відношення.

Так, перевзутись. Й перебіжками під дахами. А ще притримуючись за поручні при підйомі сходами, щоб бурхливі потоки дощової води не збили з ніг. Від даху до даху. Звісно ж без, парасолів, тому й під дахами. Бо вже всі смітники наповнені зламаними вітром парасолями. Такий собі ніжний вітерець із силою двадцять кілометрів за годину вдуває у вуха бранців цієї зливи: "Йолоп той,  хто перший винайшов парасоль. А ви, хто користуються парасолями, одного пера птахи. Хочете обманути природу? Сховатись під штучним виробом?". І зареготав так, що ті парасолі повивертало навиворіт. Спиці повискакували з фіксаторів. А сам металевий каркас перекрутило та перекосило вбік.

Ще кілька парасолів у сміттєвому баку.

Тут і безхатьки (до речі, таких у регіоні як піску в морі) повиказували себе. Ступають по сходах босоніж, змивають з себе бруд. Вони збирають зіпсовані парасолі зі смітників, що може викликати здивування. Але тільки ці люди знають, для чого вони це роблять.

І ось я в безпечному місті. Тобто, втрапила, всупереч природі, до свого тимчасового помешкання. Задоволена, що тепер з ніжним та лагідним вітром під час дощу буду спілкуватись із затишного місця, попиваючи какавочку та описуючи для вас сьогоднішній спогад про життя на Балтиці.

Липень-серпень 2026