Із попелу

22032
Публікація: 27.03.2026
Вірш
Завершено

Убив, переступив і пішов далі.

Ідеш — іди, не повертай назад.

Воскресну, відновлюся у деталях,

Без допомог нещирих та порад.

Із попелу зберу себе поволі,

По крихтах світло в серці віднайду,

Із болю витчу силу — і ніколи

Я більше вже не упаду в пітьму.

Ти думав — зникну, щезну я безслідно,

Розтану, мов туман серед полів.

Та я стою. Я дихаю. І гідно

Вертаю те, що ти в мені спалив.

Нехай мовчать твої холодні кроки,

Нехай минуле відійде в туман —

Я виросту крізь тріщини й пороки,

Я полюблю себе і свій талант.

27 березня 2026 р..

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі