Анатомія спокою
00030
дельфіни під шкірою
плавниками лоскочуть суть.
кити збиваються в тромби
і повільно гниють.
птиця миру згоріла —
на згарищах наших емоцій.
Персефона воліла
нам дати замість агоній —
спокій.
а ми в Стіксі
на стиці
між живим і — існуєм.
втикаємо спиці
і втрачаєм цілунок.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯