Мандрівник пустелі.

Мандрівник пустелі.

Спекотний день пустелі,

І неживі навколо скелі.

Плечі сонце обіймає.

А мирний шлях триває.

Дзвенять тихенько шпори,

І звична тяжкість кобури.

Аж оклик пролунав суворий.

Зустрів попутника в тиші.

Засмаглий малий у плащі,

І капелюх потертий на чолі.

Обличчя у тіні ховає,

А писок зовсім не стуляє.

Мовляв, що древнє зло

У цих краях вітає.

З пітьми воно прийшло,

І душі поглинає.

Спекотний день пустелі,

І неживі навколо скелі.

Плечі сонце обіймає.

А мирний шлях триває.

Промінь вечора зникає,

Пустелю темрява вкриває.

Блиснули темні хижі очі,

А кольт у руку ліг охоче.

Спекотний день пустелі,

І неживі навколо скелі.

Плечі сонце обіймає.

А мирний шлях триває.