Бешкетник.

Бешкетник.

В корчмі завзято веселився люд.

Там найманці, веселощі та блуд.

Місцевий пан давав винагороду,

Тому хто в лісі вб’є лиху негоду.

За хмари й зливу повний місяць заховався,

Травити звіра п’яний люд зібрався.

Рікою міцне слово ллється,

І золото в кишенях б’ється.

Там мерехтять нічні повії,

Легко порхають хтиві вії.

Хлопчина молодий в таверну завалився,

І не шкодуючи грошей швидесенько напився.

Розлий-душа та нісенітниці верзе,

Про подвиги свої він бесіди веде.

Сміються мужики, регочуть.

А хлопець знай своє толоче:

Як легко лицарів долав, з в’язниці короля тікав.

Як самотужки тролю пику зніс,

Що в ніч піде сьогодні на ведмедя в ліс.

Рікою міцне слово ллється,

І золото в кишенях б’ється.

Там мерехтять нічні повії,

Легко порхають хтиві вії.

Стихає гомін, затаївся сміх,

Коли хлопчина свій оскалив клик.

Таємно місяць крізь віконце заглядав,

А вовк кривавий танець смерті танцював.

Світанок двір таверни освітив,

І найманців печальну нагороду,

Мисливець хитру гру повів,

Скриваючи свою природу.

Рікою міцне слово ллється,

І золото в кишенях б’ється.

Там мерехтять нічні повії,

Легко порхають хтиві вії.