Поки я є

Поки я є, то я живу.

У світі та у своїх мріях.

В звичайних буднях, на надіях

Живу, на поміч не зову.

Іду вперед, крізь тінь і страх.

Уперто йду крізь сум і втому.

Іду й не віддаю нікому

Свій доленосний тихий шлях.

Додолу впала — та встаю,

Несу свій вогник невгамовний

І в день, і в ніч, у місяць повний,

І навіть в темряву глуху.

Усе, що є, то наяву:

У кожнім подиху лишаюсь,

Вперед іду, я не зламаюсь,

Поки я є, то я живу…

02 квітня 2026 р.