Після "Титаніка"...❤︎

"Моя любов продовжить нас", -

Слова не нóві, та у час,

Коли згоріли вщент надії

І марними здаються дії,

Звучання їх рятує душу.

Себé боротися примушу

Заради пам'яті про Тéбе...

Заплакане обличчя неба,

Розпатлані на ньому хмари,

Мого минулого примари

Усюди слідують за мною,

Не дали мéні ні спокою,

Ні прóщення, ні майбуття,

Моє не чують каяття.

Я лиш вдивляюся у зорі,

З Землі вони немов прозорі.

Я потону в нічному небі,

У спогадах про НАС і Тéбе,

Хоч Ти вже вічність - океан,

А серце мóє мов кристал,

Холодне, заважке і гостре,

У грудях породило монстра,

Що хоче нас занапастить,

Його благаю відпустить

Мене до Тéбе, аж на дно,

Що буде далі - все одно -

Усе буття без Тéбе марне,

О, як же манить небо хмарне!

Я кожну мить Тебé вбачала,

Поки жила, не вибачала,

Що океан Тебе забрав...

Тепер всі межі він прибрав,

Прийнять готовий мóє серце.

Чекай на мене, любий мерцю.

(16.02.2026.)