Відпусти

Із серця відпусти образу —

Вона злетить, немов бджола,

Яка нектар ще не зібрала

Й літала по полю легка.

Не роз’їдає іржа серце,

Не п’є образа сили сок.

І ось тепер вже натщесерце

Зроби «прости» щедрий ковток.

Вільніше стане, легше в грудях,

Немов розвидниться в душі.

І біль, що спав поміж полудня,

Розтане в лагідній тиші.

І серце, вільне від полону,

Знайде свій тихий, рівний шлях.

Бо той, хто відпустив образу,

Вже не тримає біль в руках.

03 квітня 2026 р.