Я мислю — отже, я існую (Рене Декарт)

«Я мислю — отже, я існую», —

Колись промовив мудрий ум.

Несе цей вислів крізь століття

Відгомін істини повз шум.

Постійно в сумнівах, в дорозі,

Шукаю істину між слів.

Я мислю — значить, ще не в прозі,

Існую — світ не омертвів.

Коли руйнується опора,

На думку насідає тінь —

Я мислю — забуваю «вчора»,

У «завтра» йду, минаю лінь.

Не тіло, назва і не форма —

Засвідчують моє буття,

А думка — вільна, виклик шторму,

Що рухає вперед життя.

Нехай мовчить навколо простір,

Нехай зникає зовні світ —

Допоки мислю — я існую.

Я тут. Живу. Я маю слід.

05 квітня 2026 р.