Місто

10071
Публікація: 20.08.2022
Вірш
В процесі

Терпке темяне у душі. Вже йду з сивою головою. По вуличкам своїй душі , бруківку викладаю свою .

Цим містом карбував життя. Ним загартовував стосунки.

Щось в ніц. Щось в біль. Щось в каяття.

Такі вже з камню візерунки.

І що роки? А що роки? Менули наче літо тепле.

Лиш спомени якісь глевгі. А кроки помню в дицеметрах.

І шлях до лісу помню й сню. Той ліс всім сердця я люблю.

Той ліс не місто, внім життя. Внім є турботам забуття.

Але я містом крокувати мушу.

Щоб у бруківку вкласти душу .

Хочу с граніту мати сердце.

Не буть крихкому як люстерце.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі