РОТАЦІЯ

Приїхав він… Навколо тиша незвична,

Не чути розривів, не свище метал.

Та в грудях від спокою — темрява вічна,

Бо серце пізнало вже інший портал.

Він бачить усмішки, кав’ярні, трамваї,

Тут сонце цілує вишневий садок.

А серце стискається — пам’ять тримає

Той кожен холодний і димний окоп.

Обняв би повітря, обняв би коріння,

Притиснув би рідних до самих грудей.

Та в погляді — вибухи, пекла горіння,

І тіні полеглих найкращих людей.

Ротації час — ніби дивна розмова

Між мирним світанком і пеклом війни.

Він тут, повернувся, він дихає знову,

Щоб ми у цій тиші побачили сни.

14 квітня 2026 р.