Промінь сонця

Промінь сонця торкнеться землі

Світлом відіб'ється на каплях роси

Ось так крок за кроком минають роки

Щоразу дарують нам нові мрії й шляхи

І вранці, і вдень і вночі згадуємо ми

Тих, хто з нами тим шляхом йшли

Долали всі перепони і будні важкі

Не давали і шансу панувати журбі

Хтось лікував, а хтось руйнував

А хтось зник крізь туман на вікні

Тихо. Спокійно, мов тропічний удав

А вони насправді були взагалі?

І коли промінь торкнеться землі

Спогади знов виринатимуть в голові

Теплі, прості, часом веселі й смішні

А інколи сумні, дивні та мовчазні

Фотографії збережуть їх назавжди

Без зовнішніх змін та нещасних років

Час на тих фото не залишить слідів

На тих, хто колись поруч в серці були

Топтун Анна. 08.04.2026