Шитво
20015
Кров з молоком -
Аж шкода проливати, але така вже доля
Кріпосних.
Полотна царства тчуть із крові їх
Крізь сотні лих,
Де їм ще виживати.
“Пожертвуй, -
Кажуть старші юним дітям. - У зрілості не встигнете
Усе”.
Та не сказав ніхто, що жертва - це
Вся молодість і сили,
Щоб прожити.
На вівтарі
Розтягли полотно, багряними нитками
Перешите.
Прядило натягає жили.
Іди
Або вперед,
Або на дно.
Порізали
Нитки, тканину - ніде полагодити візерунків
Стрій.
Шукай нову петлю,
Мерщій, не стій,
Щоб приховати биту свою нитку.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯