Заходь колись до мене уві сні

Раптово стали думи затісні,

В своїх очах мене ти не побачиш,

Тепер щоденно потайки ти плачеш,

Коли лунають десь мої пісні.

Заходь колись до мене уві сні...

Коли з небес закрапає сльозами

І стане все звичайними речами

Без суму, болю, зла і без брехні.

Коли накриє землю золотим,

Душа затужить холодом осіннім,

Для тебе знову стану я спасінням,

З тобою разом всесвіт облетим.

Коли вже стануть руки крижані

І розмалює холод сивим скроні,

Мене побачиш знов в своїх долонях...

Заходь колись зігрітись, уві сні.