Тримають цей світ материнські долоні

Я небо прошу — не віддай мого сина

у темряву ночі, у крик і вогонь.

Хай стане для нього дорога єдина —

дорога додому, до рідних долонь.

Я землю прошу — збережи його кроки,

від кулі укрий і розбитих доріг.

Нехай оминають тяжкі дні і роки,

де сина чекає незнаний поріг.

Я Бога прошу — ворогів спопелити,

коли серце матері рветься щодня.

Я хочу, щоб син мав можливість любити —

не дай цим словам стати тінню життя.

Я Бога прошу — цю любов збережи

у кожному диханні, в тиші ночей,

щоб навіть крізь втому і попіл війни

вона повертала додому людей.

У довгих ночах є і страх, і надія,

у кожній сльозі — нездоланний вогонь.

І тільки любов, що сильніша за мрію,

тримає цей світ материнських долонь.

25 квітня 2026 р.