Єдина

Така одна — як світла тиша ранку,

Що гріє у долонях почуття.

Як ніжний дотик легкого серпанку,

Який вплітає подих у життя.

Така одна — між сотень різних кроків,

В ній вдих і видих, як єдина мить.

Вона — це небо й відчуття потоків

Часу, який у невідомість мчить.

Така одна — не схожа на повтори,

Не з тих, кого малює зараз час.

У ній є правда, трохи болю й зорі,

І щось таке, що не забути враз.

І навіть коли світ стає не милий —

Вона іде крізь сутінки й дощі.

Така одна… і в цьому — її сила,

Її обличчя… сенс її душі…

01 травня 2026 р.