мала
00031
я мала сидіти за партою,
а тепер обіймаю скс.
я мала колись стати матір'ю,
а тепер - ставлю хрест.
я мала дивуватись цим світом,
але цвіллю проросли всі проскурки.
у розбомбленій церкві
чую дзвін,
чи то - дзвін від вибухів?
трєбуху бачила ворогів,
труп не стане мертвим -
він ним і являється і розвіється порохом.
ми діти війни -
нас немає де дітися,
ми злість та ненависть - ми стрімкі,
нас лишили весни -
ми помстимось -
весняні струмки зібравшись у ріку - зруйнують всі ваші мости.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯