І знову в моїй голові…

В моїй голові — безкінечні тунелі,

Де вітер ганяє старі голоси,

Там сонце малює химери й моделі,

І тонуть у спогадах вранішні сни.

Там атлас доріг і незвіданих марок,

Забуті вистави, прем’єри думок,

І кожен мій сумнів — як сизий огарок,

Що креслить на мапі черговий мій крок.

В моїй голові не вщухає розмова,

Будуються замки, руйнуються шви.

Там кожне мовчання — це виткане слово,

Яке ще не знає своєї весни.

Там море штормить і на штиль наступає,

Там космос і хаос, і вічний спокій.

Ніхто, окрім мене, тих стежок не знає,

Що стеляться й зріють в моїй голові.

08 травня 2026 р.