Мовчати

22023
Публікація: 09.05.2026
Вірш
Завершено

Була любов у сні, як наяву,

Де я до тебе озивалась мило.

Давно в думках сказала я "люблю",

А ти мовчав і все чекав на диво.

Життя пройшло повз нас, мов параплан,

Що над землею ледь розправив крила.

Моє мовчання, як важкий пропан,

Твоє життя до кісточок спалило.

Нам кажуть: вбивство- то найбільший гріх,

А я скажу, стискаючи образу:

Найбільший гріх, це потайки кохать,

І вголос це не вимовить ні разу.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі