Досвід із попелу

Не варто брати попіл в жмені,

В полоні власного гріха —

Час забере й підуть зі сцени

незрілі дії та слова.

Не варто ворушить руїни,

В долонях гріти пил золи,

В думках гноїти всі причини —

Тепер їх більше не знайти.

Нехай мовчання віддзвениться

У порожнечі за плечем.

Із часом в тиші приживеться

І стане спокою ключем.

Цей досвід — не тавро на тілі,

Не вирок, кинутий навік:

Урок, що вчить нас бути сильним

У час, коли ламався світ.

Іти вперед. Повільно, вперто.

Без клятв гучних і зайвих слів.

Бо справжній досвід — не забути,

А нести далі — щоб він жив.

19 травня 2026 р.