Смуги

Вони мали рацію. З сумкою вранці я рушив на станцію:

Залізні деталі гукали дедалі гучніш. Якнайдалі

Без верхнього одягу першим же потягом звідси тікати сильнішали потяги.

Гострі, як леза, скрипіли колеса; за склом пролітали смугасті берези,

Дрібненькі пуття і, неначе сміття, за вікном пролітало маленьке життя:

Дитячі малюнки, дорослі рахунки, наївні, незграбні, дурні подарунки,

Не вивчені ноти, таємні блокноти, одна підліткова подоба роботи,

Волошки-нарциси і стебла-абсциси, сади та ніколи не вирослі риси —

Гігантські плантації маніфестації... Всі мали рацію—

Рейки смугасті—

Залізні педалі втискаються далі в підлогу—

В гонитві за щастям—

О, милість Терези гостріша за лезо—

За склом пролітали

Смугасті

Зап'ястя.