Хвилина

Згадай про тих,

Чиї шляхи невпинні,

Чиє життя вартує ваших куль.

Згадай про них —

Своїх братів безвинних,

Всіх тих, кого помножили на нуль.

Згадай обличчя їх

І пригадай статури,

Чиє плече відчув ти на собі.

Згадай ту мить

І ті бліді фігури,

Які проспектом везли у труні.

Згадай мене,

Згадай мій голос тихий,

Згадай прохань моїх невпинний гул.

Почуй того, хто просто хоче жити,

Чиє життя розкладене в баул.

Згадай її,

Подбай тепер про неї,

Вона ж у жалобі і на самоті.

Укрий її

І вибіли вже сірі стелі

В її кімнатах, що давно пусті.