Дніпровський вечір

Ой, дніпрянко, постій!

Постій, дніпрянине!

Бо проблем буревій

закружляє, й життя мине.

Підійдіть до скарбів,

які квітень приніс,

і теплом їх обвів

та до міста поніс.

Як розлігся бузок

від ріки до степів,

стали люди на крок

ближчі до див.

Як розквіт діамант?

Це секрет для знавців

віри-всевіди з Бхарат,

для інших - і поготів.

Дніпровські каштани,

наче тиші ченці,

У ріки фантазій

Несуть сподівань камінці.

Дива шукать — марно,

коли поруч вони.

Бачиш, де ще безхмарно?

Туди рушай, але не жени.