На шкільній сцені

Все таки настає час

І це є кожного із нас

Та річ життя, в якому

Треба ставити кому

Згадуєш, як ти з подругою бігала

Пішла не в той клас, й цьому раділа

Спокійно сиділа і тут тато привів

В те місце, де сусід над письмом млів

Всі пишуть каракулі, а ти ім'я і прізвище

Всі знайомляться, дружно і по ближче

Я просто недавню усмішку згадую

Накидає каші для сили, я: "Не хочу!"

А в тої жінки одне око червоне

В кабінеті, букетами переповнене

Після уроку, біжать на вулицю

То кудись іти чи на Лукавицю*

Щось смачне поїсти і привітати

Тих першокласників зі святами

Дали нам зошити, бейджі, буквар

І все це відбулось, наче поміж хмар

І це були два останні роки без війни

Так у "званому мирє, свабодє" линули...

Всі помітили мою волелюбність

Перестали грати в дружелюбність

Почала гру в вчительку, керувала

Розв'язувала математику, плакала

Ненавиджу писати "О", після чого били

Мої батьки, тієї слухняності мене вчили:

Начитувала не ті наголоси, числівники

Постійно називала усі ті прислівники...

Перші іспити, виходи, нагороди, ночі

В мене постійно турбували окуляри, очі

І не було тих друзів, з якими я спілкувалась

Та врешті решт з математикою вагаючись

Почала кричати на несправедливість

І ось вже в старшій школі...

Місця наче мені знайомі, а наче ні

Бо мали 24а кабінет у старшій школі

В четвертому класі була друга зміна

З 10:50 до 16:15 і ще до 18:00 -"Дума"

На природознавстві плакала

Через оцінку сім, засмутилась

Мала труднощі з природничими науками

А тут геометрія зі своїма дивознаками

Полюбила алгебру, попри мої невдачі

Не все ж перекладати в "Перекладачі"

На англійській витягувала усі ці слова

Як на расейській дратувала ця мова

То на уроках літератури дискутували

З однокласником, зі своїма правдами

В сьомому класі побила учня

Через його зриви, довів до лайні

Згодом мої каяття були почуті,

Деякі мовчки пішли собі

Мала готуватися до іспитів у 9 класі

Але сподівалася, не сталися тяжощі

Було дуже весело на онлайн - уроках

Але з домашніми завданнями по муках

Мало все це закінчитись, але залишилась

Було б добре, але повна війна розпочалась...

Хоч у мене іде час, незабаром ставити кому

Попри таку пору, тримаємось, попри втому

Нехай усім щастить, аби не забули свій дім

Як в школі вам не було, це ваш досвід - втім

Комусь це те болить, але краще відпустіть

Всі чвари, розбіжності - висновки зробіть

В цьому місці вперше бачимо ролі життя

Планета і Всесвіт - це наче шкільна сцена

Вчимося, згодом наша справа - брати все

Що навчились за ці роки, створюючи своє

Чи то декорації, то костюми, керувати ролями

Чи то грації, то новинки, ставати кращими

Ідеального не існує, але не виправдовує

Те, що добра, тепла, чесності не вистачає

Свідомість зображується враженням глядача

Мислення є, коли тут не сподобалась подача

Тож, побачимось на іншій сцені

Під назвою, у реальному житті...

Життя, як на шкільній сцені

Показує все те - тоді, донині

Від чого залежать кожні ролі

Від наших рішеннь, не від долі

Гайда подякуємо, не тільки всім вчителям

А також самому собі, а теж усім батькам

За виступ на шкільній сцені

Тож, зустріч у своєму житті...,

01.10.2022

Лукавиця - тут назва кафе-морозива від молокозаводу з тією ж назвою, що на Київщині. Також це історичне поселення Обухівщини (Київська область)