Залежність
90035
Спокушаєш посмішкою ти.
Знову руки почало трясти.
Шукаю погляд та увагу.
Ох, де ж узяти ту відвагу.
Знов залежною не стати,
Тобою марить перестати.
Ноги самі йдуть туди,
Де голос чути, там де ти.
Я залежна, я пропала.
Сама такого не чекала.
Порятунок звісно є.
Та тепер це не моє...
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯