Один день з майбутнього

Поки добралася до того самого дня, ледь не заснула через інфодамп. Думала згодом почнеться якась дія, вона й почалась, але все одно так щедро розбавлена описами технологічних новинок, що читати це доволі нудно. І хоч ідеї цікаві й потрібні, самому тексту бракує художності й конфлікту.

Дуже цікаві ідеї різних винаходів! Хочеться, вірити, що через кілька десятиліть все дійсно буде саме так!)) Але тексту бракує динаміки, місцями схоже на сторінки з підручника історії. І діалоги з другом трохи штучні, не думаю, що два чоловіки за 50 так спілкувалися б, більше на підлітків схоже))) Та і кіно? А посидіти десь потім, поговорити?))) І ще якогось конфлікту бракує, коли виникає загроза чи небезпека і герой її успішно долає. Але загалом враження приємне, успіхів на творчій ниві!

Автор торкнувся важливої теми і це мені подобається. Але було нудно читати, герой і сама розповідь утопічно-меланхолійний . Можливо це справа смаку, але чомусь саме від цієї історії не хватає динаміки та дії

Дякую за ваш відгук. Погоджуюсь, твір не зовсім вдалий. Буду вдосконалюватись.

Бажаю натхнення та сил для майбутніх робіт! Пам'ятайте, що помилятися можна і навіть іноді треба.

Щиро дякую.

Мені спочатку дуже не сподобались описи. Нуднувато, на перший погляд. Перечитала ще раз через два дні и вже не звернула уваги. Тож добавила зірочку

Спасибі!

Мені здалося, що автор поєднує тут два заздалегідь написаних твори. Перший - це огляд майбутнього, а другий - родинна історія. І що другий твір вбудовувався в перший. Може скоротити ті описи майбутнього пішло б на користь. У всякому разі таке бачення майбутнього можна назвати доволі реалістичним, а це плюс.

Велике спасибі за відгук. Ні, це мало бути суцільне оповідання і писалося воно виключно до конкурсу. Просто хотілось зачепити декілька тем, тому вийшло трішки сумбурно.

З плюсів: тема - потреби незрячих людей та якісні описи. З мінусів: читання виявилося довгим й одноманітним. Наче дивишся вступ до Зоряних Війн, де нам на фоні зірок розповідають про політичну ситуацію сьогодення. Все чекала на екшен, а його так і не з'явилося.

Щиро дякую за відгук. Врахую всі зауваження.

Вже хочеться цього ідеального дня.

І мені! Спасибі за коментар.

Почну з плюсів. Тема цікава і важлива (за неї вам від мене додатковий бал). Світ прописаний детально, його можна собі уявити. Так, справді дещо видається невідповідним своєму часові та неможливим у принципі, однак про це частково вже вказав попередній коментатор. Українське місто, дружнє до людей з інвалідністю - наче мрія, яка збулася. Але, авторе... спосіб подачі ви обрали не найвдаліший, як і структуру. По-перше, ваш герой не сприймається людиною, яка проживає своє життя. За емоційністю вони із Грицьком десь схожі, але ж герой - людина! А поводить себе, як статист, задача якого - описати світ і між тими описами створювати ілюзію дії. Живим він сприймається лише в один момент - коли говорить про любов до дружини. Так, це пристрасть, він горить і це відчувається! Твір схожий радше на великогабаритну замальовку, ніж на оповідання. Ні конфлікту, ні викликів для героя. Я думала, що по дорозі додому в нього хоч смартфона поцуплять і це пожвавить історію і додасть пригод :) Друге - мовлення героїв. Вони говорять однаковісінько. Коли діляться враженнями після фільму, у вас наче була спроба дати їм якісь власні слівця, але й тут... Один із героїв каже, що "фільм - торба". Розумію, чому не бомба (назви озброєння внаслідок війни втратили своє значення в сленгу, але не певна, що "торба" із класичного синоніма слова "капець" може змінити значення на цілком протилежне). І останнє - винаходи. Повітромобіль та його "пальне" зокрема. Ви маєте добру уяву, авторе, і багато з ваших інновацій виглядають цілком правдоподібно, однак тим більше контрастують із ними цілком ненаукові речі. Це легко виправити читанням "матчастини" у процесі роботи над твором.

Дуже дякую за відгук і роз'яснення. Обов'язково все врахую та використаю при написанні наступних творів. Завжди є над чим працювати.

Гарний відгук. Я трохи втомилась писати детально, що і як. Тож ви гарно й чітко пояснили, що не так. Цілком погоджуюся з такими зауваженнями.

Спасибі. Буду вдосконалюватись.

Довго, нуднувато, багато описів, ще більше інформації. Всі новації настільки вже ідеальні, що навряд чи минуло лиш 30 років, скоріше цілих 130 чи й більше. В нас шмат дороги ремонтують два роки, у вас метро з Тернополя до Харкова (й інших обласних центрів!) проклали за менш, як тридцять, - реально фантастика. Текст зновуж таки просто написаний, розказаний, як казочка; плавно, без якихось кульмінацій, які б зацікавили, жодних гачків, щоб чекати, що ж там далі по тексту. Читала і чекала, коли вже скінчиться ця ідилія. Як на мене, тема не розкрита.

Щиро дякую за відгук. Знаю, що ще є над чим працювати. Перший раз пишу в цьому жанрі. Вирішив-ла спробувати. Буду вдосконалюватисьь.

Я сама не часто пишу в цьому жанрі. А фантастика якраз вдалась, мабуть, бо було занадто фантастично. А все решта - треба таки щось змінити в побудові сюжету, розробці персонажів, продумуванні гачечків для зацікавлення. Я завше кажу, що, може, в мене все так само трагічно, але я знаю, що і як написане люблю читати.

Дякую за поради, обов'язково врахую при написанні наступних творів, зокрема такого жанру. Хоча мені більше до душі фентезі.