Пропаща

Що робити з тим почуттям?

Воно клекоче лиш до тебе.

Ідемо різним ми життям,

Та не сховатися від себе.

Твій погляд — проміння сонця,

А посмішка — його ж тепло.

Тобі відкриті всі віконця

В моїй душі, у ній тепло.

Не погоджуйся на каву

І на зустрічі не треба —

Наче падаю в канаву,

Наче не живу без тебе.

Пальці мої, зупиніться!

Думи, стійте, схаменіться!

Та забути вже не вдасться —

І навіщо? Я пропаща...