Битва за волю

Аурелія і Ерґа прокинулись від стуку в двері. Ерґа вскочила з ліжка з просоння не розуміючи, що відбувається, але ноги не витримали і вона впала на підлогу біля ліжка.

Аурелія вже за мить була біля неї.

- Ти впорядку? – це питання стало недоречним, сміхотворним, навіть якимсь знущанням враховуючи обставини.

По обличчю Ерґи стало зрозуміло, що сонне запаморочення пройшло. Вона все згадала.

Ерґа відхилила руку Аурелії і тримаючись за ліжко піднялась на не тримаючі ноги.

- Я маю піти відчинити принцесо.

- Ні не маєш, ти ледве стоїш на ногах. Я сама все владнаю.

- Я ваша служанка…

- Ні в першу чергу ти моя подруга. Я сама все владнаю.

Ерґа хотіла посперечатись, раніше так би і зробила, але зараз вона була геть не в формі і взагалі немала сил на хоч якийсь, навіть словесний супротив.

Аурелія підійшла до дверей і не відчиняючи спитала.

-  Що вам потрібно?

- Принцесо Ауреліє, король – навіть від одного цього слова Аурелія скривилась- король запрошує вас приєднатись до званого обіду в тронній залі через годину. Що я маю передати у відповідь?

Ауреліі хотілось сказати дуже багато чого, але звісно вона просто мусила прикусити собі язика замість цього.

- Передайте, що я буду.

- Добре принцесо. Він також передав Вам наряд, який Ви маєте вдягнути.

Ще краще знов він обирає одяг для моєї презентації перед претендентами, мабуть знов, ганебний розкутий занадто відвертий, як і попередній.

-Зрозуміла. Залиште його під дверима. Ерґа його забере.

- Добре принцесо.

Почулися віддаляюсь кроки. Аурелія відсунула стілець від дверей. Швидко відчинила, схопила стенд з сукнею,  втягнула його до кімнати і за хлопнула двері.

Підперши двері знову стільцем, вона зробила глибокий вдих видих і повернулась до Ерґи.

Ерґа сиділа на ліжку вперши погляд в стіну навпроти по щокам текли сльози.

Боже як нам це пережити. Аурелія підбігла до Ерґи і впала перед нею на коліна. Її сльози теж стікали по щоках і капали на складені на колінах руки Ерґи.

- Пробач мені Ерґо. Пробач мені. Чи зможеш ти колись мені пробачити !?

Її слова зустріла тиша. Так вони й сиділи певний час просто переживаючи горе разом. Але Ерґа не відштовхнула Аурелію тому у принцеси жевріла надія, що вони зможуть якось це пережити.

-Ти не винувати, ти теж його жертва. Мені немає чого тебе пробачати. – Ерґа сказала це так тихо, що Аурелія боялась що їй почулось. Вона підняла голову з колін Ерґи і подивилась їй у вічі.

Ерґа перевела свій погляд на принцесу.

- Я не можу звинувачувати тебе. Це все він і тільки він. Але мені боляче так боляче….. – і вона знов заплакала ще сильніше.

Аурелія піднялась і притягнула її в свої обійми.

- Мені так шкода. Мені дуже дуже шкода. Якби ти мене не зустріла тобі б ніколи не довелось пережити весь цей жах, не тільки вчора, усе своє життя. Я намагалась, але ніколи не могла тебе захистити, що я за принцеса, що я за подруга, що я за людина така. Нікчемна, немічна, гарна фарфорова лялька.

-Ти принцеса. Що ти могла зробити, ми навіть не розуміли всю небезпеку, яка нас оточувала. Це і моя провина. Я мала бути уважнішою розумнішою у мене більше досвіду, я просто не хотіла цього бачити чи розуміти. Я такаж винувата як і ти.

Вони обіймались поки не заспокоїлись.

-Тобі треба збиратись на обід, король наказав. – першою зібралась Ерґа. – нам не варто його сердити. А я тим часом піду і дізнаюсь, що змогла дізнатись Елея, яку я вчора попросила зібрати для мене всю доступну інформацію про зорельоти та їх команди.

Ерґа привела принцесу до купальні. Поки принцеса вмивалась і чистила зуби Ерґа допомагала подавала тримала рушника. Потім принцеса сіла за туалетний столик і Ерґа почала розчісувати їй волосся і вплітати в тоненькі пасма мотузочки які на кінці закінчувались дорогоцінним камінням. Волосся принцеси залишилось розпущене але було зафіксоване у зачіску окремими пасмами від вух зʼєднані наче мальвінка. Інші пасми спадали вниз закінчуючись розсипом бриліантів. Коли з зачіскою було покінчено. Ерґа вщипнула принцесу за скули, щоб зробити румянець та взяла масло квітів змішаних з маслом мʼяти і помазала їй губи. Від цього вони блищали, а через пʼяту ще трохи збільшувались і червоніли.

Подавши руку вона відвела її знов до спальні. І допомогла вдягатись в сукню.

Сьогодні це була сукня з золотої майже прозорої тканини. Вона була з довгими рукавами і на запах. Запах фіксувався брошкою у вигляді золотої розпущеної троянд з діамантами наче краплями роси на ній. Сукня була обтислою на стегнах, а далі йшла широкою в усі напрямки. Але за рахунок ваги тканини вона збиралась калюжею золота позаду і робила величезний розріз від броші рози вниз по ногах, ледве ледве прикриваючи трикутник між ногами. На місці сосків та трикутника спереду була золота більш щільна вишивка у вигляді спіралі, що мало б прикривати найважливіше. Кантом по краю тканини сукні, йшов золотий ланцюжок у вигляді змії із золота. Голова при закріплені лягала на брошку троянду, а з під троянди йшов хвіст змії.

Поправивши сукню Ерґа підійшла до прикрас принцеси відібрала найтовстіше золоту корону та закріпила її у волосі. Потім взяла золоті широкі пласкі браслети і закріпила їх поверх рукавів на запʼястях та на ногах. Взяла ланцюжок у вигляді змії і закріпила його на стегні наче під вʼязку. На вуха вдягнула згори загострені золоті кінчики а на мочку вуха золоті сережки з каплями діамантів які повторювали діаманти у волоссі.

-Навіщо стільки прекрас. В мене немає жодного бажання догодити ні Аугусто ні претендентам.

-Так, але це не для них. Ми маємо сьогодні покинути цю планету за будь-яку ціну. Чим більше прекрас тим більше у нас шансів і можливостей. І так ти зможеш їх забрати не викликавши жодних підозр.

- Це геніально! – Аурелія від радості вдарила в долоні. Звісно Ерзі не потрібно знати, що вона летить сама, але я зможу в будь-яку секунда зняти прекрасний з себе і передати їй. – Давай тоді одягнемо ще щось на мене.

З посмішкою Ерґа повернулась до скрині з прекрасними.

-Навіть не знаю що ще. Є одна ідея але вона трохи провокаційна.

- Давай роби все що треба. – підбадьорила Аурелія.

- Добре ти сама погодилась – з стриманою посмішкою відповіла Ерґа.

Вона дістала два браслета для ніг і закріпила їх на передпліччі принцеси. Взяла золоті сережки кільця і закріпила їх навпроти сосків а до них приєднала сережки з величезними бриліантами, щоб вони звисали з перших і ніби були пірсінгами на сосках.

- Оу.. так це трохи… більш розкуто ніж я є, але ти чудово придумала. І виглядає провокаційно але умісно. Ти справжній геній.

- Ага дякую. Тепер головне, щоб ти не переломилась під вагою цього всього золота.

-Я впораюсь головне, щоб все добре трималось якщо нам доведеться бігти. Тобі теж треба якось сховати свої прикраси.

-Ну в мене немає таких – вона показала рукою на Аурелію- проблем з сукнею, я запросто зможу по розкладати по кишенях, а мої дівчатка - вона стиснула і по підняла груди – сховають все інше. – з посмішкою додала Ерґа.

Посмішка Ерґи розтопила щось в сердці принцеси, вона вже не очікувала колись ще побачити її такою як раніше, після всього, що їй довелось пережити.

-Я зберу наші речі й сховаю під ліжко, щоб в разі чого ми змогли діяти швидко. Туди я складу решту наших припасів і прикрас. Але якщо нам не вдасться за ними повернутись, з тим що на тобі, з голоду ми не помремо- знов пожартувала Ерґа.

-Тож я тепер буду твоєю годувальницею, а ти моїм протеже!? – лукаво підморгнула принцеса.

Почувся стукіт в двері.

-Принцесо нас прислали супроводити Вас на обід.

-Так секунду я вже виходжу.

Ерґа побігла і відсунула стілець від дверей.

-Ти йди, а я приготую речі і на кухню. Через пів години я повернусь до тебе.

Охоронець відкрив двері та зайшов до кімнати.

- Нам не можна запізнюватись. Після Вас.

Він пропустив принцесу вперед, в самих дверях принцеса озирнулась і Ерґа підбадьорюючі їй підморгнула. Охоронець закрив двері за принцесою. І Ерґа залишилась в кімнаті сама.

Єдине, що вона хотіла це ламати крушити і кричати, що є сили. Але на це немає часу. Потім, коли вони будуть у безпеці вона матиме час себе пожаліти. Вона нізащо в світі не допустить, щоб ввечері вони ще залишались на цій планеті.

Швидкоруч зібравши трохи речей книгу принцеси і всі їх дорогоцінності, (більшість своїх сховавши під сукнею), трохи ліків, засоби гігієни і залишивши трохи місця для їжі. Вона все сховала під ліжком. Забігла в ванну кімнату, щоб замаскувати синці. І через пару хвилин вже вискочила в коридор.