Правда життя
120040
Вже не раз душу різали,
Не раз у спину тикали.
Та посмішкою всіяна,
Як квітами увінчана.
Коліна всі в синцях —
Я падала сто раз.
Та посмішка в очах
І купа ніжних фраз.
Горбатого могилою
Виправить життя.
Як я — із домовиною
Порину в забуття.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯