ЧУМАКИ
32120
йшли слід у слід за сонцем, що сідало.
позначали шлях, жбурляючи зорі у ніч.
до розбитих ступнів сіль прикладали.
росою змащували маточини коліс
екватором
підперезалися
на спочинках зі сватом
гопцювалися
й легко, немов улітку дощ,
степом пісні лились.
повільно йшли воли,
котився небом віз
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯