Віват

Віват, прийдешній день, тебе стрічаю!

Твій ранок дихає сирим свинцем.

Я більше не розбризкую відчаю,

Не закриваю від вітрів лице.

Ти розрізаєш ніч, немов бляшанку,

І сиплеш іскри з-під залізних вій.

Твоя зоря — це перша кров світанку,

І виклик на останній чесний бій.

Скрегочуть шестерні німого неба,

І розсипається старий граніт.

Мені ілюзій від життя не треба,

Лиш дай вогонь, щоб випалити лід.

Ти обіцяєш лезо й денні справи,

Холодну правду — тиху і шорстку.

Я підіймаю філіжанку кави

За цю жорстоку, чисту висоту.

08 липня 2026 р.