«Мовчання»

мовчання — теж слова,

своєрідні, непомітні.

воно не може за себе сказати,

тому інші беруться його розшифрувати:

нічого не сказав — змовчав,

значить, збрехав,

пустив пилюку в очі.

нічого не сказав,

бо й слів нема насправді —

значить, нетямущий,

без думки і без правди.

а я просто люблю мовчати,

не все словами треба рвати.

коли немає що сказати —

можна просто помовчати.

чому від мовчання в діалозі

стає всім незручно,

ніби нам уже й не по дорозі?

в цю хвилину варто не мовчати,

а коротко і ясно сказати:

«якщо вам дивно і незручно —

ось двері.

ось ручка.»

бо якщо людині тиша ріже вуха,

то хай іде —

інших слуха.