Як Мерлін

Я впораюся. Втримаюся. Не заплачу.

Не маю права на слабкий провал.

Я крізь туман і крізь борги терпляче

Іду вперед, у цей шалений шторм і вал.

Мене тримають плечі найрідніші,

Які дорожчі за увесь величний світ.

Вони спиняють болі найгостріші

І бережуть від затяжних обвалів й бід.

Я, як Мерлін, вразлива, емоційна,

Моя душа — підпалений фітиль.

Але тепер я знаю: я спокійна,

Бо є стіна від цих життєвих хвиль.

Між нами є відмінність лиш єдина,

Попри хвороби, осуд і ламання стріл:

Я не зламалась, бо я — жива людина,

Яка знайшла своє друге із крил.

Я славлю Бога за Його присутність,

За те, що Він — мій спокій і причал.

В Його очах я бачу світлу сутність,

Що розганяє морок і печаль.

Ми все здолаєм, вийдемо із прірви.

Цей шлях важкий удвох ми весь пройдем.

Я вірю твердо: все в нас добре вийде,

Під спільним небом, що тримаєм день за днем.