АМУР

Наступного дня я прийшла до своєї улюбленої лавки, Амур лежав на тому ж місці. Витягла миску, насипала корму та поклала біля собаки. Той кілька хвилин поводився достойно, але зрештою встав і поїв. Я не стримувала радості і зрештою частувала його щодня… Але в якийсь із днів він несподівано зник. На той момент я так звикла до нього, що налаштовувалася на розмову з Максимом, аби забрати Амура додому. Орестик давно хотів собаку, і в мене свого часу було дві. Тож я неабияк стурбувалася, коли Амур зник.

І ось одного дня, коли обідня перерва вже добігала кінця, і я збиралася йти в офіс, то раптом побачила їх. Алейкою йшов чоловік років тридцяти, а поруч з ним – Амур. Він радісно підбіг до мене, тицьнувся в коліна і заскавульчав, в його очах я помітила сльози.

– Так ось хто годував мого Амура, поки був у лікарні, – звернувся до мене приязно хазяїн собаки, поглядаючи на миску з кормом. – Я потрапив у лікарню, прямо з роботи забрали. І попросив товариша провідувати і вигулювати Амура, але він вирвався і потім ніхто його не бачив – ні товариш не міг знайти, ні сусіди. Але вчора сусідка розповіла, що Амур пізно увечері навідувався до під’їзду і щось винюхував.

– Рада, що була корисною Амуру. Він надто відданий Вам, – промовила я, а в самої теж застигли в очах сльози.

З того часу ми потоваришували з Леонідом. За нагоди він запрошував мене випити кави в обідню перерву, а я не відмовлялася. Згодом в одній з кав’ярень побачила Максима з блондинкою. То була Лара, та сама Лара з балкона, вона так само відверто була одягнена і курила цигарку за цигаркою. І я раптом зрозуміла: і чому Максим не приділяє час нашому сину, і чому чатиться допізна з кимось, і чому зникає часто і надовго на вихідних...

Я зібрала речі чоловіка без скандалу і на вмовляння Елеонори по телефону відповіла надто виразно: «Така наша жіноча доля, дорогенька». Незабаром я познайомила сина з Леонідом і Амуром. Згодом ми переїхали в його трикімнатну квартиру в центрі міста. Леонід працює каскадером, а Орест в такому захопленні від його роботи, що за можливості той бере його з собою.

Я покинула роботу в бюро і взяла кілька учнів для репетиторства, щоб більше приділяти часу моїм чоловікам. А на вихідні ми часто заїжджаємо до моєї мами. Бо до весни вона перебралася з дачі в нашу квартиру. І тепер дає концерти сусідам, які надто сумували за нашою Кирилівною.