Я буду тобі карою..

Як розпашіла від огню земля,

В руках моїх запопелиться сиве море:

За те, що зруйнував мені життя,

Твоє зламається, як квітка мармурова.

Я стану твоїм найстрашнішим сном,

Корінням проросту в думки твої примарні.

Ти продемонстрував братню "любов",

Я відплачу тобі по-сестринські за рани.

Я стану карою, і змах руки

Надірве щось ламке глибоко в твоїм серці.

Ти не вагався, як зривав дроти,

Я не вагатимусь із гостротою спецій.

Ти на цеглини-пазли розібрав

Мій дім, моє майбутнє, усмішки та мрії.

Я заточила нагостро кинджал,

Щоби в очах твоїх не бачити надії.

Як блискавка, я навпіл розітну

Твоє життя на "до" та на "можливе після".

Бо красти чиєсь щастя - на біду:

Для того, щоб горіти, стане навіть іскри!