Те, що розбите — вже безсмертне

Покуштував ти крові й не спинивсь.

Сподобалась? Пий далі — станеш ситим.

Ти все перевернув і розтрощив,

Лишивши серце в пустоті розбитим.

Ти пив цей біль, не знаючи жалю,

Ковтав краплини сили, наче воду.

Я більше не тримаю, не молю,

Бери усе, бери свою свободу.

Коли ти розіллєшся у пітьмі —

Знайди собі нову солодку жертву.

А я повстану з попелу й зими,

Бо те, що вщент розбите, — вже безсмертне.

15 липня 2026 р.