Там, де стираються межі

Де небо сходиться з водою,

Де гасне вечір в глибині,

Устрілись двоє над водою —

Крилатий птах і рибка в дні.

Він прагне вгору, в сині шати,

Вона — в коралові сади.

Обом несила вибирати

Між виссю й товщею води.

То де ж коханню їх заради

Знайти омріяний притулок?

Вони відкинули шаради

І межі різних прилаштунок.

Їх дім — віднині в ніжній ласці,

У погляді, що серце гріє,

В палких бажаннях, наче в казці,

І в спільній, неосяжній мрії.

Вони живуть в думках і серці,

У миті, що єдна світи,

Де небо так до моря близько,

Що можна в мріях разом йти.