4.
Хома щойно повечеряв напівфабрикатами і приліг відпочити, коли дверний дзвінок зателеньчав якоюсь старомодною мелодією з 20-их. На порозі стояли пан та пані в повній медичній комплектації з валізками, але господар добре знав, що то не швидка, адже візит був наперед узгоджений телефоном.
—Матрона Придирака, старший спеціаліст Київського центру прогресивної вірусології, — висока кобіта потисла Бідосі руку і представила свого присадкуватого колегу: — це мій помічник Еклер Львович.
Хома запросив гостей до кімнати.
—Давайте одразу до діла, — Запропонував Еклер Львович, — поки Матрона буде збирати анамнез, я огляну пацієнта.
Бідося погодився і приніс з кухні свого кота. Тварина спочатку недовірливо дивилася на гостей, але, схоже, Еклер Львович був справді спеціалістом своєї справи, бо за хвилю кіт вже сидів у незнайомця на колінах і зовсім не опирався огляду.
—Тобто ви стверджуєте, — почала розмову Матрона, відкривши записник, — що з початку епідемії у вашого кота жодного разу не проявлялися симптоми попри те, що ви на роботі тісно контактували з хворими тваринами?
—Я вам більше скажу, — відповів Хома, — він навіть двічі був зі мною в лікарні на чергуванні. І досі не блює.
—А навіщо ви брали його на чергування? — Матрона пильно глянула на Хому поверх окулярів.
—Бо це нещастя зламало лапу. — зітхнув ветеринар. — Робив рентген. Через місяць робив контрольний, чи зросло.
—І як?
—Нормально.
Матрона подумки зауважила, що прізвище господаря чудово пасувало до кота, а вголос пояснила, відчиняючи віко хромованої валізки:
—Ми наразі проведемо забір крові і мазків. Лоток не прибирали сьогодні?
—Ні, як ви і просили.
—Тоді несіть. Але мушу вас попередити: якщо ми нічого не виявимо і ваш кіт надалі не захворіє, доведеться забрати його на обстеження в наш центр.
Бідося зітхнув. Віддавати друга хлопакові хотілося ще менше, ніж прибирати по квартирі котячу риганину.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!
Спойлер!