7.
Чоловік навпроти з миршавенькою сивою косою з-під ковбойського капелюха був трохи схожий на старого спитого бульдога. Жував м'ятну жуйку, яка аж ніяк не могла перебити запах ще 15 років тому забороненого тютюну. Місце для зустічі темнолегендарний Місько Бамбетель, одіозний критик-старовір, обрав сам. То був старий брудний паб на Троєщині. Ганна Оксанівна почувала себе дуже дивно.
—При всій повазі, пане Бамбетель, ваша пропозиція абсолютно нетолерантна, нелогічна і нерезонна. Ми не можемо...
—"Нетолерантна, нелогічна і нерезонна..." — зухвало перекривив співрозмовницю Місько. — А по-щирості ти б мала сказати, що це хрінь собача, а не пропозиція. Ось що я намагаюся пояснити вам всім: пора знову почати давати речам означення! Без конструктивної критики пизда накриє не тільки літературу: пизда накриє все людство!
—Але ж ми стільки років створювали письменникам ідеальні умови для творчості, — сумно мовила Ганна Оксанівна.
—Ахаха! — розреготався їй в обличчя старий Бамбетель. — І шо, помогло?
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!