Холод

Осінній дощ такий холодний.

Осінній дощ такий самотній...

Душа не в тілі, а в безодні...

Осінній день, як вовк голодний.

Душа не в тілі, а в безодні.

Безодня-це як день без чогось.

Безодня - це життя без когось.

Та справи це його, Господні.

Господні справи такі дивні.

Приймати маєш, що дарують.

На серці шрами закарбують,

як закляттЯ якісь чарівні.

Осінній дощ - це сподівання.

Холодний душ, що обпікає.

Назовні душу вивертає.

Чиїсь над нами насміхання.

Цей шум дощу такий потужний.

Це як бажання. Як змиритись.

Нікому більше не відкритись.

Це як трикутник не трикутний.

Я дарувала тобі крила.

Всю душу. Все, як є. Не віриш...

Своє ти серце не довіриш

мені. А я твої вітрила...