Чайник

​Я зауважу:

Відсутній мінімум твоєї сутності.

Також спитаю:

Куди поділась твоя наповненість?

​І ти мовчиш,

А це вже грубощі!

І відчуваю —

Втрачаю впевненість...

​Куди прямувати? Якою ходою?

Можливо, мовчати? Чи краще кричати?

Я почуваюсь тут зараз чужою...

А можеш негайно мене обійняти?

​І тиша...

На безліч бідкань, спроб, намагань.

Дія...

Потрібна чи ні? Ну ж бо!

Давай, обійми!