Осінньої ночі, на місяця очі...

Осінньої ночі, на місяця очі

Потрапив шматок чарівної землі,

Де бавились в лісі із вітром охоче

Дівчата щасливі та тілом нагі.

А ватра все дужче тіла ті жіночі

В пянкому танку разом з вітром веде

Волосся дівоче куйовдить й тріпоче,

Нестримних мов вихор їх пристрасть несе.

Дівчата красуні, стрічки у волоссі,

Регочуть й співають таємних пісень

По попела жару, проходяться босі

В очах їхніх полум'я видно ледь ледь.

Ті діви не просто чарівні красуні

Не просто запалюють звабний танок, -

То військо Сварога, що певної ночі

Із розуму зводить та з вірних стежок.

Залишся байдужим до їхнього кола,

Спокуса їх полум'ям серце пройме.

Примарна ілюзія лісу навколо,

Живих в потойбіччя зі світу зведе.