Мумія (східна фантазія на тему кохання)

Як Фенікс-птиця з попелища,

Відроджуюсь з руїн,

І вітер стрімко свище

Над древньою з країн.

Я був жерцем колись

І бачив велич цих пустель,

Коли спинявся кожен і моливсь

Красі оаз. О, Мускатель,

Чарівна пері!

Скільки разів проходив я повз твої двері,

Скільки разів я був близьким настільки,

Щоб заглянути в твої очі?!

Мабуть, зірок на небі ж стільки,

О ці безсонні ночі!..

Жерче!

А в тебе грудях б'ється справжнє серце:

Ти теж цінуєш все земне -

Красу, що все одно мине!

15. 03. 2010 р.