Дозволяйте собі дозволяти
10017
Дозволяйте собі дозволяти,
На хвилинку, на вік ,чи на мить
Лише серцем палким обирати,
З ким кохання вогонь розділить.
Не логічно ,та не зрозуміло,
Не за щось - а всьому всупереч,
Збило з ніг, з головою накрило
і нависло, як "Дамоклів меч".
Нагорода чи то покарання -
Ледь помітна незрима межа,
Між любов'ю та розчаруванням
Від скитань вже втомилась душа.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯