Молодим рокам і зрілій любові (сонет)

Чи вистачить мене надовго?

Життя земне короткочасне,

Проте кохатиму вас довго,

Поки іскринка та не згасне,

Що зародилась десь на небі

Зненацька в день грудневий.

Ми молоді були, ще ненавчені,

Життя нам маялось рожевим.

Не вміли ми владнати із чуттєвим,

Звели палац лиш кришталевий,

Проте вітри життєві

Потребували замок цільнометалевий.

Однак любов є вічна,

Зустрінемо цю істину стоїчно!

29.03.2025 р.