Очі

Поміж будівель невисоких,

У натовпі сумних людей,

В зустрічних поглядах жорстоких

Шукала блиск твоїх очей.

В твоєму погляді — безодня,

Там моя радість і печаль.

У ньому є щось надприродне,

Та є лише одна деталь:

Ті очі дивляться повз мене,

Шукають іншу у юрбі.

Моє ж кохання нескінченне

Належить лиш моїй журбі.

Все ж я піду крізь тихий гомін,

Лишивши погляд твій чужим.

Хай серце втихомирить стогін,

Навчитись треба жити з цим.