Коментар до коментарів, або апокриф про поета

Буває різне, тепле, грізне,

Кричить і плаче, сміхом бризне.

Поет, як чашка з кавою, теплом парує,

То, мов холодний чай, витесує крижин кришталь,

І, як розплавлена в горнятах сталь,

як огнена вода, у нутрощах вирує,

Він римою і день, і ніч нуртує.

Слово було з поетом від початку,

Бог словесну якось поставив печатку.

Ще як Бог світ будував,

Помічників собі підшукав,

І щось там фарби свої розлив,

По слизькому ходив,

А будматеріалу було багато,

Цілісінька райська хата.

Поїхав, перечепився,

В поета вчепився,

а в руках печатку тримав,

Ну, і на поетовім чолі її вкарбував,

І живе тепер той зі словом,

Силу його творчу гартує у мові.

22-23.12.2024 р.