Літо до літа йде (акророндель)
52027
Липнева днина наповняє трунком...
Ігристо розпускаються левкої...
Тримати б мить і не згубить ніколи,
Окремо вбити в пам'ять фото струмом.
Давно стоять годинники вже струнко,
Окраса літа блякне від набоїв.
Липнева днина наповняє трунком...
Ігристо розпускаються левкої...
Тримаю спогади святим малюнком,
Аби діждати зустрічі нової.
Йдучи вперед, візьму красу з собою!
До літа відстань міряю цілунком...
Еге ж, а липень наповняє трунком.
Червень 2026 р.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯