поезія

ти все думаєш, що ось скажеш якусь найважливішу річ, і все закінчиться

фактично, ти йдеш цим шляхом – формулювання важливих для себе речей

озираючись, ти переконуєшся, що все тобою сказане є правильним – щонайменше, для тебе...

колись я взагалі любив перечитувати написане – для мене це ознака, що я не виплескував, а вкладав у написане – найкраще

і от, здається, що ти сказав усе – а нічого не змінилось!

хіба що змінився ти сам – і це найголовніше!.. слова взагалі мало що важать, особливо чужі – рідко коли зустрічаєш слова, які дорівнюють вчинкам.

а тоді, мабуть, приходить час для думок – що дорівнюють словам. а може навіть – учинкам)

21.01.2023