перемога
я їхав на роботу
цей день був особливим, тому що всі відчуття зависли, наче в молоці
це досить для мене незвично. я не переймаюсь тим, що їжджу громадським транспортом. мабуть, я не настільки зайнятий, аби їздити автівкою
а ще я люблю відчувати себе ближче до людей. чомусь для мене це завжди прості роботяги
так от, у центрі зайшла мама з дитиною. дитина сіла через прохід, а мамі запропонувала вільне місце. обіч мене
але мама відмовилась. на цій же зупинці до тролейбуса зайшли контролери. вони часто ходять – відтоді, як у нас увели електронні квитки
коли вони підійшли до жінки, вона сказала, що їде просто так. контролери навіть рота роззявили – бо жінка сказала це впевнено й навіть нахабно
контролери навіть на пасажирів почали роззиратись, наче шукаючи підтримки. але ніхто не хтів устрягати
врешті-решт жінка сказала, що їде за "циганським” правом. а тоді в тролейбуса впали палки
спочатку вона сказала, мовляв, самі бачите. а тоді запанікувала, і вони вийшли – ну, доки водій іще не відновив контакт. зі струмом
усі зітхнули з полегшенням. я подумав, що можу так і спізнитись. але все було якраз учасно
30.01.2022
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!